ділюся з вами))

     День почався гарно, але пізно....о пів на першу...

     Вранці на мене було смішно дивитися: пухнаста, сонна, одним словом така, яка з'ївши пів банки шоколаду заснула під "Фореста Гампа".

     Далі пам'ятаю дим, так, загорілась праска, а точніше шнур. Обгорів диван, а так нічого такого, а ще постраждала майка малої, бо, власне, нею і гасили той шнур))

     Фореста Гампа додивилась сьогодні - плакала. Також зрозуміла, що обожнюю секунду, коли завмирає серце....і.....з'являються титри.магічний момент.   

     Залізла на сайт з іноземцями, витратила купу часу, щоб перечитати всі листи - нічого путнього не знайшлося. Ну, хіба що якийсь там хлопець з апельсинкою, який відправив мені свій інтерес. Але він не поліпшив свій акаунт, тож писати мені не може. Захоче - заплатить - напише - відповім (може). А ні - то нехай.

     Шоколад закінчився вдень...сумно...маленька баночка на двох (+Зоряна) це реально недостатньо. А купляти велику стрьомно. Якщо мама знайде хоч щось, нам з малою світить вівсянка без меду місяць. Так я ще виживу, де магазин я знаю, а Зоря як?!

     Хотілося б лягти раніше та щось мене не пускає. Відчуваю, що світить мені перегляд "Секс і місто"...вдруге...    

Вчора стояла у душі (вибачте за подробиці) і просто що кажуть "ржала" з одного випадку. Не знаю чи буде вам смішно, але мені було. Коротше, я перебирала книжки, залишила їх на столі і забула. А Зоряна, в цей момент, читала купу журналів на дивані. До речі, хто не знає, Зоряні 9 років. Отже повертаюсь я у кімнату і бачу на столі розгардіяш (створений, власне, мною), а на дивані сидить Зоря з купою журналів поряд і одним у руках. Я, як справжня старша сестра, обурено кажу:

- Так, Зоряна, ану давай прибирай!!!

Моя мала визирає поверх журналу і злякано-здивовано питає:

- Я що, так насмітила???

Після цієї фрази мене порвало. Помилково звинуватила бідне сестринятко. Вона вже й так старається прибирати, бо в нас мама любить, щоб усе на місцях було.

А ще мені вже 3 раз сниться один і той самий сон. Про те, що соціологія зберігається у пляшках. Розумію, що звучить тупо, але підключіть свою фантазію. Тож у одній пляшці рідина рожевого кольору, а в іншій золоті камінці, а ще в іншій ще щось, і все це ніби різні сфери, різні елементи структури науки соціології. Ну, я всим цим користуюся, відкриваю, змішую. Але є одна пляшка, яку я не можу відкрити. І що я не роблю, ну, ніяк не піддається. Ось!! Що скажете, Пане Фрейд?))

А ще на йозі в нас є така поза, називається "віра бадрасана", але ми кличемо її Вєра Бодрасовна, думаю вона якась далеко родичка Кіркорова)))

На цю хвилину ніби все, чим я хотіла поділитись))

До речі, народ, не слухайте радіо, не дивіться телек і читайте тупі статті у неті. Нас всіх професійно зомбують)) В цій ситуації радують 3 моменти: 1) у нас є мізки; 2) в Україні є професіонали хоч в якійсь сфері (я маю на увазі тих, хто зомбує); 3) 3 тижні)) останній момент найпрекрасніший)))

Всім па-па))

• Webpressa.com : Здоровье : Диетологи: тучным поможет жвачка