ранок предельно чьотко ясен.
я залишилась верна свому слову і нікуди не пішла ввечорі.гралась фотіком.відчула свою повну бездарність.ше ібльше прихандрила
згадала сон з чубаккою.згадала падробнасті.трошки посмілась сама з собою.
бабушка заглянула і запитала шо роблю а я сказала шо в прятки граюсь.вона подивилась на мене грусним поглядом і нічьо не сказала.
потім я тупо втикала.
і зараз іду вбивати свого чоловіка в сімсах.давно пора.
і да.
шо блять з цим вашим карантіном хтось чьотко скаже чи нє?
день перший без тебе - бєссмисленний і бєзпощадний.
пятница, 20 ноября 2009 г.
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Комментариев нет:
Отправить комментарий